самоіндукція

Самоіндукція (самоиндукция) - явище виникнення електрорушійної сили в провіднику при зміні електричного струму в ньому. Знак електрорушійної сили завжди такий, що вона протидіє зміні сили струму. Самоіндукція призводить до скінченного часу наростання сили струму при вмиканні джерела живлення і спадання струму при розмиканні електричного кола.

секція

Секція (секция) – основний конструктивний елемент обмотки якоря, частина обмотки, що складається з одного або декількох витків і приєднується до двох колекторних пластин.

сила електрорушійна, ЕРС

Сила електрорушійна, ЕРС (сила электродвижущая, ЭДС) - кількісна міра роботи сторонніх сил із переміщення заряду, характеристика джерела струму: Е = А/q. ЕРС вимірюється в СІ у вольтах (В).

сила магніторушійна, МРС

Сила магніторушійна, МРС (сила магнитодвижущая, МДС) - характеристика здатності певної фізичної системи створювати магнітний потік. Магніторушійна сила відіграє для магнітних кіл роль, аналогічну електрорушійній силі для електричних кіл. Одиницею вимірювання магніторушійної сили в СІ є ампер-виток. Магніторушійна сила одного витка зі струмом дорівнює силі струму в цьому витку. Для котушки індуктивності з w витками магніторушійна сила дорівнює: F = Iw.

сила струму

Сила струму(сила тока) – кількість електрики, що проходить крізь поперечний переріз провідника за одиницю часу: I = q/t. Сила струму в СІ вимірюється в ампер (А).

сименс

Сименс (сименс) – одиниця вимірювання електричної провідності, величина, зворотна опору: 1 См = 1 / Ом.

соленоїд

Соленоїд (соленоид) - зігнутий спірально дріт, що складається з кількох витків, розташованих так, що їхні осі збігаються.

споживач електроенергії

Споживач електроенергії (потребитель электроэнергии) – це елемент електричного кола, у якому електрична енергія перетворюється в інші види енергії.

станина

Станина (станина) – нерухома частина електричної машини постійного струму, на якій монтуються робочі вузли. Являє собою порожній циліндр з литої сталі, на внутрішньому боці якого закріплені осердя полюсів. Служить для утворення магнітного поля машини.

статор

Статор (статор) - нерухома частина електричної машини, що виконує функції магнітопроводу та несучої конструкції. Статор складається з осердя та станини. Осердя виготовляють з ізольованих лаком листів електротехнічної сталі (завтовшки 0,35-0,5 мм), які збирають у пакети закріплюють у литому або зварному корпусі - станині. У пази, що виштампувані в осерді, укладається статорна обмотка.

струми вихрові

Струми вихрові, струми Фуко (вихревые токи, токи Фуко) - струми, що виникають у суцільних металевих осердях, вміщених у котушку зі змінним струмом під дією індукованих е.р.с.

струм електричний

Струм електричний (ток электрический) – це упорядковане переміщення електричних зарядів у провідному середовищі під дією електричного поля.

струм змінний

Струм змінний (ток переменный) – струм, який змінється з часом за величиною і напрямком.

струм постійний

Струм постійний (ток постоянный) – струм, у якому швидкість руху електричних зарядів не змінюється з часом.

струм синусоїдальний

Струм синусоїдальний (ток синусоидный) – струм, який змінюється за синусоїдним законом.

струми Фуко

Струми Фуко (токи Фуко) - див. струми вихрові.

схема електрична

Схема електрична (схема электрическая) – це документ, що містить у вигляді умовних зображень або позначень складові частини виробу, що діють за допомогою електричної енергії, та їх взаємозв’язок.

схема електрична принципова

Схема електрична принципова (схема электрическая принципиальная) - це креслення, що показують повні електричні, магнітні та електромагнітні зв’язки елементів об’єкта, а також параметри компонентів, що складають об’єкт, зображений на кресленні.