Складання та розгадування ребусів

Ребус - подання слова або складу за допомогою зображення предмета, назва якого співзвучна представленому слову або складу. Простіше кажучи, це загадка, у якій слова, що розгадуються, або вирази подаються у вигляді малюнків у сполученні з буквами й деякими іншими знаками.

Ребус читається зліва направо. Вирішувати ребус найкраще, озброївшись папером і ручкою, щоб не забути раніше відгадане.

Кілька ребусів можуть бути об'єднані в одному малюнку або у вигляді послідовності малюнків для того, щоб скласти фразу або пропозицію. Складені ребуси містять у собі малюнки й букви. Ребуси можуть передавати пряме значення слів, головним чином, щоб інформувати або інструктувати людей, або навмисне приховувати їхнє значення, щоб інформувати тільки посвячених, або у випадку використання як загадки й розваги.

Для того щоб вирішувати й складати ребуси, треба знати правила й прийоми, які використовуються при їхньому складанні.

Правила розгадування ребусів одночасно є й правилами їхнього складання.

Ключі до ребусів

1. Назви всіх зображених на малюнку предметів потрібно читати тільки в називному відмінку і однині. Іноді потрібний об'єкт на малюнку вказується стрілкою.

2. Слово або речення ділиться на такі частини, які можна зобразити у вигляді малюнка.

3. Іноді назва якого-небудь предмета не може бути використана цілком - необхідно відкинути на початку або наприкінці слова одну або дві букви. У цих випадках уживається умовний знак - кома. Якщо кома стоїть ліворуч від малюнка, то це значить, що від його назви потрібно відкинути першу букву, якщо праворуч від малюнка - то останню. Якщо стоять дві коми, то відповідно відкидають дві букви й т.д. Наприклад, фазан – фаза:

4. Якщо предмет на малюнку перевернути, значить, що це слово читається «задом наперед», тобто його назву читають справа наліво. Наприклад, на малюнку зображене море, дві букви прибираємо і отримуємо ом:

Дуже часто предмет, зображений у ребусі, може мати не одне, а дві або більше назви, наприклад "нога" й "лапа" і т.п. Або ж він може мати одну загальну й одну конкретну назву, наприклад "дерево" й "дуб", "нота" й "ре" і т.п. Підбирати потрібно те, що підходить за змістом.

Уміння визначити й правильно назвати зображений на малюнку предмет є однією із головних складностей при розшифровці ребусів. Крім знання правил, вам знадобляться кмітливість і логіка.

5.Якщо над або під малюнком зображена закреслена буква (або цифра- номер букви у слові), її треба виключити з назви предмета. Наприклад, півонія - іон:

6. Якщо під малюнком стоять цифри, букви варто читати в зазначеному порядку. Наприклад, дві перші букви прибираємо, змінюємо чергування букв і попереду додаємо В- отримуємо вольт:

7. Якщо поруч із закресленою буквою написана інша, її варто читати замість закресленої. Іноді в цьому випадку між буквами ставиться знак рівності. Наприклад, герб-герц:

8. У ребусі частини слова може зображуватися цифрами, наприклад, 100 см читаємо як метр:

9. Якщо у букві А находиться буква Т , то читаємо В-А-Т, тобто ват. Може бути зворотний варіант Т-В-А. Обираємо той варіант, який підходить за змістом:

10. Якщо буква написана поверх іншої, то такий запис розшифровується, як С-ПО-Ж, або ПО-Ж-С:

11. Якщо в ребусі використаний дріб, то такий запис можна прочитати по-різному: НА-ПРУ-ГА, ПІД-ГА-ПРУ:

Тут вам і повинні прийти на допомогу кмітливість та логіка. Обираємо той варіант, який підходить за змістом.

12. Якщо одна буква або предмет зображені за іншою буквою( або складом), то це розшифровується як «За» або «Перед». Наприклад, ЗА-КО-Н, читаємо закон:

13. Якщо будь-яка буква складається з іншої або інших букв, то читають з додаванням «із», наприклад, Ф-ІЗ-ИК:

14. Якщо праворуч або ліворуч від малюнку стоїть буква або декілька букв, то це означає, що ці букви треба додати або на початку або в кінці слова. Наприклад:

Як бачите, нічого складного немає. Розгадувати ребуси не тільки цікаво, але й корисно для розуму.

Як скласти ребус?

Методика складання ребусів

Отже, перш за все, виберіть слово або фразу, яку належить зашифрувати. Напишіть її на аркуші паперу (переважно) або в текстовому редакторі на комп'ютері. Оскільки правилами ребусів знаки і пропуски не враховуються, всі букви і слова пишуться злито (без пробілів, ком і т.п.).

Прочитайте кілька разів написане зліва направо, а потім у зворотному порядку. Постарайтеся відшукати знайомі слова, що складаються, як правило, з двох-п'яти букв. Зробіть невеликі виноски нижче або вище написаного вихідного слова і постарайтеся схематично зобразити отримані слова. Зверніть увагу, що не всі слова піддаються прямій і зрозумілій візуалізації. У ситуації, коли одне і те ж поєднання букв вихідного слова входить повністю або частково в різні слова, відзначайте всі можливі варіанти.

Далі відзначте у вихідному слові фрагменти, що збігаються з прийменниками "на", "над", "під", "в", "за", "перед", "у", "при" , "від", "з", "по". Зверніть увагу на можливість використання в ребусі букв, що стоять як по різні боки від прийменника (аНАб), так і по одну (НАба).

Найбільш складним етапом складання ребуса є пошук слів, що входять у вихідний текст частково. Ще раз прочитайте кілька разів вихідне слово зліва направо і в зворотному порядку, але тільки блоками по одній, дві, три і чотири літери поспіль. Намагайтеся підібрати слова, що починаються і / або закінчуються цими буквами. Всі отримані слова відзначте і зробіть відповідні виноски. Відкинуті літери позначайте комами, у відповідності з правилами. Аналогічним чином спробуйте відшукати слова, що входять у вихідний фрагмент після видалення (заміни) однієї або декількох букв. Не забувайте, що поганим "тоном" вважається, якщо в слові більша кількість букв відкидається, ніж залишається.

Нарешті, послідовність (як правило, з трьох і більше) букв вихідного тексту, яка залишилася невідмічена, можна спробувати замінити зображеннями, що містять такі літери в довільному порядку. У такому випадку у відповідній виносці із зображенням пишуть номери використаних букв.

На завершення, переглянувши всі зроблені позначки і винесення, відбираються найбільш вдалі елементи, з яких складається ребус. Різноманітність використаних елементів робить ребус більш цікавим, хоча й ускладнює процес розгадування.

Вдалим можна вважати ребус, у якому присутні зображення, близькі за змістом і характером з вихідним словом або фразою. При складанні ребуса обов'язково враховуйте специфіку цільової аудиторії.